Мої переломи закінчилися, коли мені було 16 років. Я закінчила школу. Мені дуже хотілося самостійного життя. Хотіла вступити вчитися але мені відмовили через мою інвалідність, кажучи, що в навчальному закладі немає умов для таких як я. Але я не здавалася, закінчила курси вишивальниці, в Києві центрі професійної реабілітації с. Лютіж.

     У 2005 році пішла з життя мама, через рік тато. А у 2006 році Господь послав в моє життя саму дорогу для мене людину - мого коханого чоловіка. У 2008 році ми одружилися.
      Я люблю подорожувати. Ми з чоловіком об'їхали пів України, а 2016 збулася моя мрія, бо я дуже хотіла політати на літаку. Ми літали з чоловіком до Варшави. Я стараюся, на скільки це можливо, жити повноцінним життям, люблю спілкуватися з людьми. Моя робота майстра манікюру приносить мені задоволення. Люблю постійно вчитися чомусь новому. Мрію, що моя країна колись буде більше доступною для людей з інвалідністю. Коли мені говорять: тобі, напевно, так важко в цьому житті, то я відповідаю, що мій світ необмежений тілом.

​

    Я дуже хочу щоб у нашій з вами країні медицина була нормальною і лікарі були профі на своєму місці. І не ставили вироки над чужим життям так як колись поставили мені. Якщо навіть так трапилося, і в родині з'явилася особлива дитина, то лікарі мають надати кваліфіковану допомогу батькам, як медичну так і психологічну, бо багато покинутих особливих діток за рекомендацією лікарів.

​

У нас ще дуже багато історій життя досконалих особливих кришталевих людей з Недосконалим Остеогенезом, які Вас вразять та надихнуть!